Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковий

Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ. Терск. обл.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ. Каменец. и Чигирин. у.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Скулити, -лю, -лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив. МУЕ. III. 36.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.