Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Такі дива руками його робляться. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Велике диво — опеньки! Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. 2) Родъ хоровода. Ум. Дивце.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок.
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Cм. наві́са.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова.
Свідер, -ра, м. = свердел.
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим.
Чухна, -ни, ж. = чухачка.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ.
