Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковий

Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Клинуватий, -а, -е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай. Ном.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.