Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковий

Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. Желех. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ. Вх. Зн. 44.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.