Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковий

Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Наля́пати Cм. наляпувати.
На́сідок, -дка, м. Насиженное яйцо.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.