Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Убив корову, взяв на плечі та й волоче.
Однорожок, -жка, м. Насѣк. Oryctes naticornis.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Розвішати Cм. розвішувати.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Тіснісько нар. = тіснісінько.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
