Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мичка

Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Вірне нар. = вірно.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться. Грин. II. 310.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.