Вилітання, -ня, с.
1) Вылетъ, вылетаніе.
2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами.
Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Также Cм. стельвага.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Повиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. повитися, -в'юся, -єшся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. Королів цвіт повився по лісі. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
