Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митниця

Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Заря́джувати, -джую, -єш, сов. в. заряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Преимущ. сов. в. Управлять, завѣдывать. 2) Приправлять, приправить, сдобрить (кушанье, напр. сметаной). Желех. Вх. Зн. 20. 3)бра́гу. Заваривать, заварить брагу. Брагу зараз зарядили. Мкр. Н. 20. Cм. заряжати.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Сплющий, -а, -е. Сонливый. Сплющий пес не угонишь зайця. Ном. № 7205.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.