Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митниця

Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Перемотати Cм. перемотувати.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Призначіння, -ня, с. 1) Назначеніе. Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. І. 166.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Сирітство, -ва, с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім. Чуб. III. 16.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.
Уїхати Cм. уїздити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.