Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митниця

Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИЦЯ"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Замо́вити Cм. замовляти.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно. Гол. І. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.