Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірка

Мі́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ міра. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ. Він мірку гороху насипав. Рудч. Ск. І. 86. 3) Плата за помолъ зерномъ. Ум. мірочка. І мірочки не бере, як на крупи подере. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКА"
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать. Кіев. г.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.