Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірка

Мі́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ міра. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ. Він мірку гороху насипав. Рудч. Ск. І. 86. 3) Плата за помолъ зерномъ. Ум. мірочка. І мірочки не бере, як на крупи подере. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКА"
Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ. Вх. Уг. 231.
Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.
Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? Котл. (1844). 40.3.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.