Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Імня, імени, с. = ім'я. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік.
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл.
1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Отам за лісом дощик спустився.
2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори.
3) — на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. Не спускайся, Грицю, на дурницю. У сьому дражливому ділі спустилась на мене.
4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса.. ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
