Виснути, -сну, -неш, гл.
1) Виснуть.
2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. 3) Линейка.
Обпаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обпаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Обмарываться, обмараться, огадиться. Дитина обпаскудилась.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Шини на колесах. 2) Рельса.
