Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицька

Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКА"
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет. Вх. Лем. 412.
Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры. Kolb. 48, 49.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.