Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать.
Брикуха, -хи, ж.
1) Шалунья, рѣзвушка.
2) Своенравная.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Перескочити Cм. перескакувати.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав.
2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся.
Солодиця, -ці, ж. — лісова. Раст. Polypodim vulgare.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав.
