Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митник

Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Вх. Лем. 435. Посідало з Ісусом багато митників. Єв. Мр. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне? Екат. г.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Мерзине́ць, -нця́, м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Вас. 164. Назублювати пилку.
Приліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приліпи́тися, -плюся, -пишся, гл. Прилѣпливаться, прилѣпиться, приклеиться.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.