Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митник

Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Вх. Лем. 435. Посідало з Ісусом багато митників. Єв. Мр. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. Лубен. у. 2) О людяхъ: двуличный. Лубен. у.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Ном. № 7585. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Позмагатися, -га́юся, -єшся, гл. Поспорить, поссориться. За що позмагались? — За масляні вишкварки. Ном. № 3513.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Цяпка, -ки, ж. 1) Точка, пятнышко. 2) Капелька. Желех. 3) = ціпка. Вх. Пч. II. 11. 4) ця́пку. Жалость, немножечко, капельку. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.