Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірошниківна

Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОШНИКІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОШНИКІВНА"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Либо́й нар. = либонь. Желех.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Первохристиянський, -а, -е. Первыхъ временъ христіанства. К. ХП. 11.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться. Ном. № 4898. 2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди! Левиц. І. 208.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Самокритка, -ки, ж. = покритка. Конот. у.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРОШНИКІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.