Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами.
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
