Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірчий

Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧИЙ"
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.