Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Дзизча́ти, дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Бжоли, метелики, оси, бабки, чмелі гудуть, дзижчать.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево.
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.
