Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міртук

Мірту́к, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРТУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРТУК"
Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Груку́чий, -а, -е. Стучащій. МВ. ІІІ. 124.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Падолист, -ту и -та, м. = листопад 2.
Перебудовувати, -вую, -єш, сов. в. перебудувати, -ду́ю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРТУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.