Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міртук

Мірту́к, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРТУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРТУК"
Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Ном. № 10001. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен. І. 7.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Купалий, -а, -е. Красивый? На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. Чуб. III. 201.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл.кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. І. 68.  
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Чуб. V. 1075. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі. Чуб. III. 454.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРТУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.