Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мільга

Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, ж. Мелюзга, мелкая рыба. Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЛЬГА"
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Затьо́патися, -паюся, -єшся, гл. = задріпатися.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.
Перемерзнути, -ну, -неш, гл. Перезябнуть. Хоч як перемерзнеш, а на печі як спотієш, то все минеться. О. 1861. V. 72.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою. МУЕ. III. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.