Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докука

Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУКА"
Безецник, -ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Ном. № 5714. Враговий задирака. Сим. 212.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік. Борз. у.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. II. 15.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Удавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Ном. № 12932. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот. Ном. № 12783.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.