Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докука

Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУКА"
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.