Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Не-до-ладу що зробив.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл.
1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались.
2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Прапращурський, -а, -е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську.
Сестра, -ри, ж. Сестра. То не сива зозуленька закувала, то не дрібна пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоровям покланялася. Ум. сестри́ця, сестри́чка, се́стронька, сестри́ченька. Та нема ні братіка, ні сестриці-жалібниці. Часто употребляется какъ ласкат. между женщинами. Де твій брат, сестрице?
