Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряння

Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Розвезти Cм. розвозити.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Чіп II, меж. = Чіпа. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.