Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряння

Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був. Кіевск. у.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто. Нволынск. у.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Разбить, растолочь. Харьк. 2) Разъяснить, растолковать. Харьк.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.