Бурта, -ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118. 3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у. 4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у. 5) = бурса 3. Сим. 193. 6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.

Верклюг, -га, м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ; вертикально къ нему вдѣланъ въ верхній его конецъ (такъ что выходить подобіе буквы Г) четырехгранный брусокъ дерева, назыв. собственно верклюгом, вдоль котораго двигается берфела (кужба) — пластинка съ крючкомъ на концѣ: одинъ конецъ берфели проходить въ отверстіе верклюга и поддерживается въ немъ чопом — колышкомъ, входящимъ въ отверстіе берфели, а на крюкѣ другого конца висить котелокъ; благодаря ряду отверстій для колышка вдоль берфели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклюга и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Шух. І. 186, 187, 109. Cм. вертлюг.

Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась. Черк. у.

Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ). Угор.

Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у Срезневскаго («Запор. Старина»), а потомъ у Максимовича (1849). Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. 54. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.

Обсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсіяти, -сію, -єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Гол. Город скопай, обсій. МВ. (О. 1862. III. 62). 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. КС. 1883. ХII. 399. обсівати молодого і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля. МУЕ. ІІІ. 113.

Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить. Желех.

Поморочитися, -чуся, -чишся, гл. Повозиться.

Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.

Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.