Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докотити

Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОТИТИ"
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Жахни́й, -а́, -е́. Страшный. Харьк. Ум. жахне́нький.  
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому). Харьк. у.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.