Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ).
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа.
Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Переснувати, сную́, -єш, гл. — що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть.
2) Брань. Стерво жінка не злюбила.
Фін, -на, м. = фіїн.
