Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучливий

Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує. Ном. № 2456.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.