Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучливий

Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Відшептати Cм. відшіптувати.
Гу́шматок, -тка, м. Освобожденныя отъ кострики волокна конопли. Шух. I. 147.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Понамочувати, -чую, -єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.
Просохнути. Cм. Просихати.
Спроміжність, -ности, ж. = спроможність.  
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.