Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доколювати

Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛЮВАТИ"
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. Гол. III. 392. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Чуб. V. 102. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр. Шух. І. 237.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Камен. у. Чогось телята мукають. Драг.
Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Распространиться. 2) Cм. поширятися.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. І. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539.
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Тривалість, -лости, ж. 1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости. Камен. у. 2) Прочность.
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода. Лебед. у. 3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное. Грин. II. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.