Ата́сь! меж. См. Тась.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Ночлігування, -ня, с.
1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування.
2) Ночная пастьба скота.
Повсяденщина, -ни, ж. Обыденность. Сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини.
Чумацтво, -ва, с.
1) Чумачество. Ходив чоловік у чумацтво. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві.
2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич.
