Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Випірнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води.
Гу́чність, -ности, ж. Звучность, звонкость.
Днесь нар. = Сьогодня. Днесь мені, а завтра тобі. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Я днеська берізка зелена а завтра буду зрубана.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Ум. мерзененький.
Примовляння, -ня, с.
1) = приказування.
2) = примова.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.
