Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докінчання

Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАННЯ"
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Обідрати, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Шуварів, -рова, -ве Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: Шуварова сестра, шуваром ішла (риба). Ном. стр. 293, № 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.