Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доконатися

Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНАТИСЯ"
Косибав, -ва, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Ущуліти, -лію, -єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо. Мил. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.