Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Лупа́ти 2, -па́ю, -єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав.
Наставляти 2, -вляю, -єш, гл. Тоже, что и наставити 1, 2, 3, 4, но только въ приложеніи ко многимъ предметамъ, лицамъ. Наставляв копок, як на небі зірок. Наставляла повну хату, що ніде й ступнути. Яких у нас наставляли владик!
Оскубуватися, -буюся, -єшся, гл. = оскубатися. Качки оскубуються — дощ буде.
Пишнокрилий, -а, -е. Съ красивыми крыльями.
Снядіти, -дію, -єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.
