Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докончати

Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧАТИ"
Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся. Угор.
Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити. Ном. № 5605.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися. Мил. 93.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.