Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? 2) Та я його засторцював у наймити.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная.
Пернатий, -а, -е. 1) Пернатый, покрытый перьями. Ой як птиці пернатій в чистім полі без древа ночувати... Ой так тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помірати. Также: украшенный перьями. Пернатий шлик.
2) ? Ячмінь зійшов пернатий.
Пообживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обжитися, но о многихъ.
Розсип I, -пу, м.
1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі.
2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.
