Тлумачення / значення слова "ДОКАЗУВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

доказувати

Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. Шевч. 69. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Котл. Н. П. 388. К. ЦН. 219. О. 1861. XI. 104. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! К. Досв. 33. Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Ном. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. Чуб. І. 319. 3) — кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Мет. 58. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Стор. І. 60. Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. Мет. 264. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. Стор. МПр. 89. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Драг. 11. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу. О. 1861. X. 26.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗУВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Боденьча, -ча́ти, с. Посуда, въ которой пахтаютъ масло. Вх. Лем. 393.

повністю...

Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.

повністю...

Кабелка 2 Cм. кабалка.

повністю...

Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.

повністю...

Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. Н. Вол. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.

повністю...

Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.

повністю...

Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.

повністю...

Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.

повністю...

Цигарник, -ка м.; цигарниця, -ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Васильк. у. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька. Васильк. у.

повністю...

Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби. Черниг. у.

повністю...