Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказувати

Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. Шевч. 69. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Котл. Н. П. 388. К. ЦН. 219. О. 1861. XI. 104. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! К. Досв. 33. Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Ном. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. Чуб. І. 319. 3)кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Мет. 58. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Стор. І. 60. Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. Мет. 264. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. Стор. МПр. 89. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Драг. 11. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу. О. 1861. X. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗУВАТИ"
Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Бузовка, -ки, ж. Потасовка? У нас тут за це бунт: не кладуть податі, а вони правлять, то така бузовка — до бою доходить. ЕЗ. V. 12.
Відмірювати, -рюю, -єш, сов. в. відміряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣривать, отмѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі обміряють. Ном. № 7069.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. ІІ. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Скрипки й цимбали закрасили шовком. Мкр. Н. 24. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Мил. 74. Хата рушниками закрашена. Г. Барв. 180. Хатки, садочками закрашені. Мир. ХРВ. 99. Одна чорнобрива, та всіх закрасила. Грин. III. 475.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. Посл.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка. Гол. Од. 27, 76.
Християнство, -ва, с. Христіанство. Як таки християнство мати, та й хліба куска не дати? Ном. № 44 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.