А́йно, нар. Да, такъ
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу.
Зюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? То лях, мостивий пан, од сна уставав. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. Сон мара, Бог віра. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. б) Anemone pratensis L. в) — білий. Anemone sylvestris. Щоб на той рік діждати сону топтати. Молода сестра сон-траву ірвала. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Ум. терти́чничок.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати.
