Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий.
Вірля, -ляти, с. = орля.
Деся́ток, -тку, м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ум. Деся́точок.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Погнівити, -влю, -виш, гл.
1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж.
2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго.
