Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докірливий

Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІРЛИВИЙ"
Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Генерал, -ла, м. Генералъ. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.