Вітцевий, -а, -е. = батьків.
Жупане́ць, -нця́, м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький.
Зама́ювати, -юю, -єш, сов. в. замаї́ти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів.
Підмовити, -ся. Cм. підмовляти, -ся.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.
Роз'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.
Убризкати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
