Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Повна рожа на тину обвисла.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах.
2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл.
1) Подогрѣвать, подогрѣть.
2) Поджаривать, поджарить.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Сержина, -ни, ж. = жоржина.
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине.
