Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучливо

Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВО"
Ара́бія, -бії, ж. Аравія. Желех.
Вешняк, -ка, м. Водяная мельница, дѣйствующая только въ половодье. Левч. 70.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Обертом нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова Обертом іде. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. І. 132.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Н. п.
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.