Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучливо

Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВО"
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Медве́диця, медве́дник, медвідь и пр. Cм. ведмедиця и пр.
Нечесно нар. Нечестно.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті. Угор. Гол. IV. 441.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. І. 168.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.