Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докувати

Докува́ти Cм. доковувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУВАТИ"
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Надужива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надужи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Злоупотреблять, злоупотребить.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.