Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докроїти

Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКРОЇТИ"
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того. Чуб. V. 116.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий. Мнж. 181.
Красноталь, -лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd. ЗЮЗО. І. 134.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка. Чуб. III. 478.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.