Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доконче

Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧЕ"
Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.
Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Новохрещений, -а, -е. Новокрещенный.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Приділити Cм. приділяти.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.
Свавільно нар. Своевольно.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.