Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доконче

Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЧЕ"
Боліти, -лію, -єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. І. 212.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Лантуховатий, -а, -е. Мѣшковатый, неповоротливый. Ото ще Андрій лантуховатий! Черк. у.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.