Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доків

До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІВ"
Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться. Стор. МПр. 40.
Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Обсаджувати, -джую, -єш, сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.