Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давильця

Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛЬЦЯ"
Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208. 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Затьо́патися, -паюся, -єшся, гл. = задріпатися.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛЬЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.