Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давучий

Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧИЙ"
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочкаКішечка-мишоловочка. Конст. у.
Обмахувати, -хую, -єш, сов. в. обмахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обмахивать, обмахнуть, смахнуть.  
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.