Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давучий

Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧИЙ"
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Чирячка, -ки, ж. = чиряк? Бешихо! чирячка, болячка.... Мил. М. 96.
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.