Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить.
Надколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Надковырять.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку.
Скрутій, -тія, м. = скрутель.
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл.
1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Мені любо дівочою красою впиватись.
2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
