Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Доброгра́й, -ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Доспа́ти, -ся. Cм. досипати, -ся.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ.
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. . Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя.
Лашт, -ту, м.
1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ).
2) лаштом. Въ изобиліи.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
