Глибочень, -ні, ж. = глибочина.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі.
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою.
