дарбенний
Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Том 1, ст. 358.