Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарбенний

Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРБЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРБЕННИЙ"
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы. Ном. № 4 59.
Росковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскуватися, -кую́ся, -єшся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Тлити, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть. Вх. Зн. 41.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Чужинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чужина. 2) Чужое. На чужинку ласі. Рудч. Ск. II. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРБЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.