Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давити

Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ном. № 4003. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. Шевч. 95. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. Ном. № 12215. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. К. Досв. 112. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах. К. ЧР. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИ"
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Межо́вий, -а, -е. Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49.
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити. 2) Побыть въ гостяхъ, погостить. Чуб. IV. 580.
Родак, -ка, м. Родственникъ. Черк. у.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.