Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давлючий

Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВЛЮЧИЙ"
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137.
Ля́да I, -ди, ж. 1) Опускная дверь: въ потолкѣ (на чердакъ), въ погребѣ и пр. Подобное-же у колесниковъ въ парні. Вас. 146. 2) Опускная ставня въ прилавкѣ. Різники у нас продають м'ясиво на штандарах, а в кого крамниця є, то на ляді. Лебед. у. 3) Крышка надъ корытомъ, находящимся у сажа (Cм. саж), поднимающаяся и опускающаяся, устроенная съ того цѣлью, чтобы находящіеся на волѣ животныя не могли пользоваться изъ корыта кормомъ, положеннымъ для заключеннаго въ саж животнаго. Чуб. VII. 396. 4) Помостъ? настилка деревянная? Мені, мій пане, на ляді стояти (говоритъ конь). Чуб. V. 871. 5) Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходять нити основы и посредствомъ которой прибиваются одна къ другой поперечныя нити. Части ля́ди: два деревянныхъ четырехгранника называются собственно лядою (3); сквозь нихъ на концахъ проходять два болѣе тонкихъ четырехгранника — хвости (2), находящіеся по отношенію къ ля́ді въ вертикальномъ положеніи; нижніе концы хвостів укрѣплены въ нижнемъ брускѣ ляди (а), а верхній брусокъ (б) свободно ходить по хвостам вверхъ и внизъ для того, чтобы можно было между верхнимъ и нижнимъ брускомъ поставить блят (5) (Cм. это слово). Когда блят вставлень въ продолговатое углубленіе въ нижнемъ брускѣ и сквозь него пропущены уже нити основы, тогда верхній брусокъ (б) придвигается внизъ и, прижимая блят, удерживаетъ его въ стоячемъ положеніи, а самъ брусокъ укрѣпляется двумя клиньями, клинками (4); верхніе концы хвостів связаны поперечной перекладиной, которая называется ро́спинка (1). ляда вверху привязывается къ особой перекладинѣ въ верстаті, которая называется же́рточкою, такимъ образомъ, чтобы она могла качаться взадъ и впередъ, какъ доска качелей. Конст. у. Въ Галиціи хвости наз. лядобійцями. МУЕ. III. 18. У гуцуловъ ляда, называется набівка, имѣетъ слѣдующія названія частей: стріла = роспинка, снизьки = хвости, рама = собственно ляда, бе́рдо = блят. Шух. L 256.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Парно нар. Душно, парно.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.  
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі. Ном. № 1283.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.