Відперти Cм. II. відпірати.
Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків.
Значно нар.
1) Значительно.
2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Все ж тото буде на мому личеньку значно.
3) Знатно.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Позапліскувати, -кую, -єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Уторопити, -плю, -пиш, гл. очі. Уставить глаза. Очі второпать на неї.
