Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити.
Кітвиця, -ці, ж.
1) Ум. отъ кітва.
2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. З грішми дурня-невігласа почитують.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.
