Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

данцівник

Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАНЦІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАНЦІВНИК"
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Прохарчувати, -чую, -єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. І. 327.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАНЦІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.