Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.                         
                        
                                                
                          Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.                         
                        
                                                
                          
	В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір.  Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами.  Люде в'ятірі просушували. 
                        
                        
                                                
                          
	Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить.  2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила.  3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.  
                        
                        
                                                
                          Незаздрий, -а, -е. 	1) Независтливый.
	2) Неревнивый.                        
                        
                                                
                          Поперегравати, граю́, -єш, гл. То-же, что и переграти, но во множествѣ.                        
                        
                                                
                          Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.                        
                        
                                                
                          Принада, -ди, ж. Приманка. В мене принада — сама молода.  Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце.  Ум. принадонька, принадочка.                         
                        
                                                
                          Ужиток, -ку, м.
	1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку.  З мене нема громаді ніякого вжитку. 
	2) Потребленіе. На хазяйський вжиток.
	3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки.  Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда.                         
                        
                                                
                          Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          