Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный.
2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу.
