Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давній

Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНІЙ"
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.
Нама́цувати, -цую, -єш, сов. в. нама́цати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Рудч. Ск. II. 195. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема. Котл. Ен. V. 49.
Нуждота, -ти, ж. 1) = нужда. 2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить. Посл.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Прилічи́тиCм. Прилічувати.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.