Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давило

Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє. Федьк. І. 18.
Висота, -ти, ж. = високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Попхатися, -хаюся, -єшся, гл. Поплестись, потащиться; полѣзть. Еней по берегу попхався. Котл. Ен. І. 15. Отара ж попаски попхалась навманя. Греб. 381. Попхався в прийми, то лиха прийме. Ком. Пр. 661.
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади. Мир. Пов. II. 42.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Сіроокий, -а, -е. Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.