Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давило

Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Баландати, -даю, -єш, гл. Качать туда и сюда. Желех.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися. К. Досв. 172.
Ігра, -ри, ж. = гра. Ном. № 12591.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ. Александров. у.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти. Вх. Лем. 473.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.